Виставка «Педагогині» у Педагогічному музеї України присвячена як відомим, так і незаслужено призабутим постатям українських науковиць, педагогинь, дитячих письменниць, ювілеї яких відзначаємо у 2018 році. Це історії 12 жінок, без спадщини яких неможливо уявити українську освіту і виховання.
Серед них: Марія Грінченко, Олександра Єфименко, Тетяна Бугайко, Надія Шульгина-Іщук, Олена Журлива, Людмила Старицька-Черняхівська, Євгенія Ярошинська, Наталя Забіла, Ольга Дорошенко, Марія Пригара, Любов Забашта, Наталя Мірза-Авакянц.
“Жіночі постаті в історії дуже часто лишаються маловідомими лише тому, що вони жіночі… Українки ж ніколи не обмежувалися роллю дружин, матерів, берегинь домашнього вогнища”, – розпочала презентацію виставки куратор – Вікторія Бондаренко.

На відкритті розповіли лише про декого з 12 героїнь. Більшість із них вчителювали, створювали підручники, займалися громадською роботою; є і письменниці, і викладачки вузів.
Олександра Єфименко – видатна українська історикиня, етнографиня, громадська діячка – це жінка, яка формально не мала вищої освіти, але першою здобула ступінь докторки історичних наук. Вражає і той факт, що будучи багатодітною матір’ю та з певного часу єдиною годувальницею у родині, пожертвувала свій гонорар за одне із досліджень українським студентам, які навчалися у Москві та Петербурзі.
Тетяна Бугайко – перша в Україні жінка- докторка педагогічних наук.
Олена Журлива – педагогиня, відома українська поетеса, дитяча письменниця, оперна співачка з унікальним голосом – мецо-сопрано. На її вірші українські композитори писали пісні. Її, молоду, красиву, талановиту, засудили за сфабрикованою справою та відправили у табори.
Поміж представлених на виставці постатей репресій зазнали Людмила Старицька-Черняхівська та Наталя Мірза-Авакянц.
Наталя Мірза-Авакянц – відома українська історикиня, професорка, популяризаторка історії України. На жаль, її ім’я надовго було викреслене з історії педагогіки.
Марія Грінченко – письменниця, перекладачка, громадська діячка. За своє життя багато працювала над перекладами, створенням підручників. Займалася також освітою дорослих та відкривала книгарні. Їх пару з Борисом Грінченком назвали прикладом української родини, хоча за походженням вона була росіянкою. Але настільки закохалася в українську культуру та традицію, що присвятила усе життя роботі на ниві української освіти.
Окремо хочеться звернути увагу на роботу художника – Андрія Онищука. Прекрасно підібрані та скомпановані кольори. Дизайн простий та приємний. Родзинкою в оформленні є виділення очей героїнь. Адже “кожен погляд передає настрій, думки, сумніви, віддзеркалює душу власниці”.
У Педагогічному музеї не соромляться використовувати фемінітиви, із захопленням розповідають про жінок-науковиць, жінок – освітянок, жінок, які формували сучасну українську культуру, науку, освіту.
Дуже радимо відвідати цю невелику, але дуже емоційну та сильну виставку.
Педагогічний музей України
Адреса: вул. Володимирська, 57
Музей працює: у понеділок-п’ятницю з 10.00 до 17.00, обідня перерва: 13.00-14.00.
(у суботу-неділю та у інший час — за домовленістю).
Текст: Дарія Сухоставець. Фото: Аліса Семенова