Коли в маленькому місті стається велика трагедія – двері та вікна зачиняються, а на незнайомців не підіймають очей. А коли цією трагедією цікавиться відомий письменник – вона перетворюється на визнаний бестселер. Про моральність цього вчинку і межі співчуття, «З холодним серцем» Трумена Капоте. 

Синопсис 

Про маленьке містечко Холкомб у західному Канзасі мало хто чув навіть у межах штату. Там ніколи не відбувалось нічого сенсаційного. Як і з родиною процвітаючого фермера Герберта Клаттера, поважного члена Холкомбського суспільства. Ми знайомимось з ним та його родиною – двоє старших доньок давно живуть окремо, а двоє молодших дітей – Ненсі і Кеньйон – вчаться в старшій школі. Його дружина – хоч і (за словами Капоте) страждає на депресію, проте є цілком нормальним прикладом дружини успішного дрібного бізнесмена. Словом, Герберт Клаттер і не підозрює, що дуже скоро його прізвище знатиме вся країна, а історія його сім’ї довго не сходитиме зі шпальт американських газет. 

Двоє колишніх засуджених Річард (Дік) Хікок та Перрі Сміт планують пограбувати фермера, забравши сейф з грошима. Проте все йде не за планом, а Дік та Перрі позбуваються свідків, і покидають дім Клаттерів із кишеньковим радіо та п’ятдесятьма доларами готівки. 

  • Перрі Сміт
  • Сім’я Клаттер

Цитати

«Не соромно, коли в тебе брудне обличчя. Соромно, коли ти його не миєш»

«Якщо в тебе немає співчуття до ближнього – ти стаєш твариною»

«Заздрість була його постійним супутником: будь-кого, хто ставав тим, ким він хотів стати, або мав те, що він хотів мати – Дік вважав своїм ворогом»

«Ще дитиною він часто думав про те, щоб вбити себе, але то були сентиментальні мрії» (Перрі)

«Коли у натовпі побачили вбивць під конвоєм патрульних у синій формі, люди затихли, немовби вражені їхньою людською подобою»

«Через півгодини після того, як це сталось, Дік вже травив анекдоти, а я сміявся над ними. Можливо, ми просто нелюди. В мені вистачає людяності тільки на те, щоб пожаліти себе»

«Ліве око Діка, точно як у змії, відливало отруйною, мертвою синявою і косило – і хоча причиною тому була травма, здавалось, що в ньому відображався мутний осад на дні душі його власника»

Причини читати

«З холодним серцем» або ж у іншому варіанті – «Холоднокровне вбивство» (1966) – мультижанрова книга. Вона працює і як документальне розслідування, і як інформаційне повідомлення, і як художній роман, і як трилер, і як психологічна драма, навіть як побутовий нарис, чи нотатки з зали суду. Хоча оповідь ведеться як художня історія, та враховуючи дослідження, попередньо проведене Капоте, суто художньою її назвати не можна. Тому вона приглянеться як любителям нон-фікшену, так і поціновувачам художнього жанру. 

Жах може трапитись будь-де і будь з ким. Маленьке місто у ніде, Канзас. Саме непередбачувана локація – робить цю справу більш захоплюючою.

Під час написання цієї книги Капоте провів шість років, мандруючи по рівнинах Канзасу. Він відправився у цю подорож одразу ж як почув про вбивство, і розпочав свої нотатки ще до того, як упіймали злочинців. З ним поїхала подруга дитинства Гарпер Лі («Вбити пересмішника»), вони інтерв’ювали всіх причетних до справи, свідків і поліцію, детективів. Результатом цих шести років дослідження стали 8 тисяч сторінок нотаток. 

«Холоднокровне вбивство» швидко стало бестселером. Неймовірна деталізація, усестороннє зображення історії – життя вбивць, жертв, інших членів спільноти, психологія та бекграунд стосунків Хікока та Сміта зображена з особливою увагою. І хоча книга отримала схвальні відгуки критиків і побила всі рекорди з продажів, Капоте був дуже розчарований тим, що вона не отримала Пулітцерівську премію

Місто у книзі Капоте живе. Сам автор казав, що в основі його документалістики – те, що було для нього найцікавішим: «щоденні звичайні спостереження, які я заносив у щоденник: описи сусіда, довгі дослівні звіти про підслухані розмови, місцеві плітки». Таким чином через велику кількість дрібних деталей, які він то тут то там подає в тексті, читачеві легко візуалізувати сюжет. Цю книгу варто читати як мінімум через стиль Капоте. Він може навчити писати, як застосовувати незвичні порівняння, як зробити свою писанину живою, наповненою і ілюстративною. 

До того ж, рідко коли автор трилеру приділяє стільки уваги саме особам злочинців. Вбивці – Річард Хікок та Перрі Сміт – були арештовані за шість тижнів після вбивства і страчені штатом Канзас через 5 років. Тема гуманізації злочинця спричинила багато галасу навколо твору. «Холоднокровне вбивство» – це не детектив, в якому вбивця залишається таємницею. Ми справді отримуємо розуміння – хто вони, звідки, що їх мотивує, що вони відчувають, їхні характери та думки. І це знання мимохіть зближує із ними читачів. Вони стають не абсолютним злом, а тридименційними трагічними фігурами.

Врешті-решт, ще одна важлива і контроверсійна тема постає перед читачем: смертна кара (досі актуальна, зокрема для американців). Адже, по суті, це історія про шість вбивств, а не чотири. Яке з них було холоднокровним? 

Капоте і Перрі Сміт

За версією вбивць – це Сміт вчинив всі вбивства. Хоча і відмовився підписувати зізнання. Вони вдавали божевілля на суді, проте їх визнали здоровими. Журі радилось всього 45 хвилин перед винесенням вироку – смертна кара через повішання. Після п’яти років у камері смертників Сміта та Хікока повісили у 1965. Сам Капоте після інтерв’ювання вбивць та завершення книги сказав, що він був проти смертної кари.

Звісно, Капоте дещо змінив факти та додумав деякі сцени задля більшої художності та драматичності. Багацько героїв твору – реальних людей пізніше казало, що Капоте інакше інтерпретував їхні слова, або перекрутив факти. 

Капоте біля могили Клаттер

«Холоднокровне вбивство» було обрано у шкільну програму з літератури у деяких американських штатах. І досі щодо цього точаться палкі дискусії. Так, цю книгу важко читати, проте історія варта того, щоб бути розказаною.

Книга отримала кілька кіноадаптацій. Крім цього у фільмі «Капоте» (2005 року) з Філіпом Сеймуром Гофманом  також зображено подорож Капоте і Лі у роботі над цією історією.

Знак питання

  1. Ми знаємо хто вбивці, що станеться, і чим закінчиться з самого початку. Як Капоте будує інтригу?
  2. Чи ви відчували симпатію до Діка чи Перрі на будь-якому етапі оповіді?
  3. Капоте зображує Перрі більш симпатичним з двох – чутливим, емоційним, і навіть добрим у деяких моментах. Тим не менше у кінці ми дізнаємось, що нібито це саме він вбив усіх чотирьох. Чи були ви здивовані? Чи це схоже на правду?
  4. Чи сприймається книга як нон-фікшн?
  5. Смертна кара: за чи проти?
  6. Про що свідчить реакція Перрі і Діка на скоєне вбивство?
  7. На свідчення жителів Холкомбу після виходу книги Капоте вони всі жили в постійному страху і незнайомці в місті сприймались підозріло. Як впливає книга, заснована на реальних подіях, на людей, чиї життя якось причетні до сюжету? Чи нашкодила вона чи принесла користь? Місту, членам родини, суспільству загалом?
  8. Дік та Перрі отримали те, на що заслуговували?
  9. Що ви думаєте про останні слова Перрі та Діка? 
  10. Чи не є це паразитуванням на людській трагедії?

Про автора

Трумен Гарсіа Капоте (1924 — 1984) один з найнеоднозначніших американських письменників. За його творами було поставлено щонайменше 20 фільмів, і ще кілька були присвячені його особі. Традиційно його відносять до стилю «південна готика» (куди також входять Гарпер Лі, Карсон Маккалерс, Вільям Фолкнер та Теннессі Вільямс), а також жанру «нової журналістики». 

Батьки Трумена рано розлучились, він постійно переїжджав, був самітником «бульдогом» (таким було його підліткове прізвисько) і почав писати у 8 років. Сам навчився писати і читати з нудьги (за свідченням самого Капоте). У 19 був помічений видавництвом Random House та рядом великих американських видань, що відкрило йому шлях до письменницької кар’єри. Його історії публікувались у Harper’s Bazaar, Mademoiselle, The New Yorker, Story. Капоте писав як документальні нариси, так і художню прозу. 

Після «З холодним серцем» ім’я Капоте стало відомим всій Америці. І він цим користався сповна. Від природи екзальтований та з гарним почуттям стилю він став джерелом світських пліток, і з задоволенням сам їх продукував. Алкоголізм, наркотики, дієти, гомосексуальні зв’язки з іншими письменниками, турне з Роллінг Стоунз (у якості особистого кореспондента), дружба (справжня і вигадана самим Капоте) з відомими особистостями того часу – і жодної повноцінної книги після «З холодним серцем». Всі наступні твори виходили саркастичними, пародійними, були розкритикованими всіма, і пересварили його з друзями, включно з Теннессі Вільямсом. У 70-х Капоте мігрував по наркологічним клінікам, і врешті помер у 59 років від цирозу печінки. 

Крім «З холодним серцем» критики і публіка відзначають такі твори як: «Локальний колір» (колекція подорожніх нарисів), «Сніданок у Тіффані та інші історії», «Інші голоси, інші кімнати» (перший з бестселерів Капоте), «Собаки гавкають» (антологія есе), «Літній круїз», «Закрий останні двері», «Яструб без голови»,  «Квітковий дім», «Музика для хамелеонів», «Містер Джонс», «Саморобні труни», «Розмовні портрети».

*Книжковий клуб «Клуб залюблених у книгу та…» збирається в останню п’ятницю щомісяця о 19:00 у книгарні «Небо». Участь за попередньою реєстрацією за телефоном: +380996263642, +380687007977. Вартість 50 грн. Пригощаємо чаєм та печивом. Літературний модератор клубу Катерина Потапенко.

Показати коментарі 💬Закрити коментарі

Залишити коментар