Життя написало багато прекрасних історій кохання, але екранізували чомусь в основному трагічні.

Троя

США, 2004

Ви зараз скажете, що ця історія не про кохання. І що це взагалі не історія. Але ні, вона почалася саме із кохання, із пристрасті, як не крути. Ну і Генрі Шліман таки відкопав Трою, тож чом би не сприймати “Іліаду”, як історичне джерело?

У кіно:

Дуже багато пар різних типів: трикутник Паріс – Єлена – Менелай, де дівчина, швидше, розмінна монета, ніж людина, що має право вибору; Ахілл та Брісеїда – нездорові стосунки зі Стокгольмським синдромом; Гектор та Андромаха – чи не єдиний адекватний шлюб.

У житті (чи у легенді):

Все набагато складніше. Прекрасну Єлену викрали (ще й приворожили, згідно з легендою про яблуко), а потім, вже після війни, її повернули до чоловіка, де вона продовжила ткати та мовчати (підозрюємо, що її ще й побили добряче). У Ахілла був роман із Патроклом (у фільмі він якийсь там його родич), що не заважало йому розважатися із Брісеїдою, та бути одруженим із Деїдамією. О греки, о звичаї!

Троянська війна – це приблизно ХІІ століття до н. е., коли дружина швидше вважалася річчю ніж людиною, міцна чоловіча дружба часто супроводжувалася сексом, а рабство (особливо військовополонені, що ставали рабами) було нормою. І при цьому ці люди були подекуди набагато більш толерантими та освіченими ніж деякі парубки й дівчатка з сучасних спальних районів.

Прокляття золотої квітки

Гонконг, 2006

Це навіть не любовний трикутник. Основні пари тут: імператор та імператриця, імператор та його перша дружина, імператор та влада, імператриця та її пасинок (старший син імператора). І це не повний список. Історія про те, що не завжди, коли робиш вибір, можливо відмотати події назад. А також про те, як через пристрасті купки жадібних егоїстів може бути зруйновано цілу імперію. Дуже яскравий та гарний фільм, з шикарними костюмами, відомими акторами (так-так, ви їх точно бачили у Голівудських фільмах) та придворними інтригами.

У кіно:

Драма! Ні, навіть, ДРАМА! Імператора зраджує імператриця, яку він насправді не кохає, але ображений і труїть за зраду із його сином. Насправді ж він любить свою першу дружину, яку сам наказав прибрати. А його син любить доньку лікаря. І коли вони тільки знаходять на це час?! І все це на тлі падіння імперії Тан.

У житті:

За азійськими фільмами можна вивчати історію, якщо не заплутаєтеся у тому, хто кому із ким зрадив і чому.

Х століття у Китаї – доба занепаду імперії та падіння династії Тан. Доба так званої Пізньої Тан — період з 923 до 936 р., друга з п’яти династій часів П’яти династій та десяти царств. Коротше, усі ці міжусобиці та династії відкривають безмежні можливості для екранізації китайської історії. Як там було насправді – достеменно нікому не відомо.

Крижана квітка

Південна Корея, 2008

У кіно:

Стародавня корейська держава Корьо платить данину Юаню (Китаю) та повністю залежна від його правителів. Доволі молодий правитель Корьо не закоханий у свою молоду привабливу дружину. Але дуже давно у стосунках із начальником охорони. Врешті, щоб врятуватися від Юаню, треба завести спадкоємця. Ні, це не гей-порно. Це дуже драматична історія про кохання та обов’язок.

У житті:

XIV століття дійсно було дуже складним для стосунків Корьо та Юаню (Кореї та Китаю). Правитель Піднебесної тиснув на корейців як міг – як вам умова для миру: армія для війни із варварами, 2000 незайманих дівчат та назвати Юанського принца спадкоємцем престолу?

Саме Конмін-ван (той, що правитель Корьо у фільмі) скористався повстанням Чжун Юаньчжан у Китаї та почав звільнення Корьо. Щоправда, його вбили його особисті охоронці (ті самі, головою яких був його милий друг). Він мав 7 дружин і тільки одну власну дитину. У списку також є донька леді Хон (донька однієї з дружин імператора та його охоронця).

Ще одна з роду Болейн

Великобританія, США, 2008

У кіно:

Молодий король, його законна дружина, його купа коханок та одна дуже гостра на язик Наталі Портман. Ще у фільмі був Бенедикт Камбербетч (ака Шерлок, ака Доктор Стрендж), бачили його там? З Анни Болейн зробили стерво, а з її сестри практично святу.

У житті:

Всі ми знаємо цю історію: Генріх та його купа дружин із відрубаними головами. Такий собі Синя борода від світу Британської корони. Стосовно ж сестер Болейн:

У фільмі виразно дається зрозуміти, що Анна була найкрасивішою дочкою в сім’ї Болейн. Насправді це не зовсім так – при дворі Генріха VIII саме Марія Болейн вважалася красунею, а її сестра Анна, хоча саме їй і судилося стати дружиною короля, такою не була. Крім цього, скромність Марії Болейн також не відповідає дійсності – про її любовні пригоди у Франції в ті часи ходило багато чуток, правдою є лише те, що її дійсно не хвилювали багатство і слава, на відміну від більшості королівських фавориток. Епізоди з відвідуванням опальної сестри в Тауері і заступництвом перед королем не відповідають історичній дійсності: насправді Марія задовго до страти Анни усамітнилася в своєму маєтку в Ессексі, де прожила решту своїх днів самітницею. Вихованням своєї племінниці Єлизавети, майбутньої королеви Англії, Марія також ніколи не займалася.

Королівський роман

Данія, Швеція, Чехія, 2012

У кіно:

Не надто здоровий психічно король Крістіан VII привозить з подорожі нового приятеля – лікаря-вільнодумця Йоганна Фрідріха Струензе. Вгадайте: із ким закрутить роман цей лікар? Звісно, із дружиною короля.

У житті:

Фільм знятий дуже близько до реального історичного сюжету. Доволі правдиво показані стосунки усіх “головних дійових осіб”. У історичних джерелах про XVIII століття більше уваги приділяють не людським стосункам, а політичним іграм. Наближений до короля німець Струензе став не тільки фаворитом королеви та батьком її дітей, але і реформатором. І саме його реформи обурювали та налаштовували данську знать проти нього. Струензе було надано повноваження видавати від імені короля укази та рескрипти, нібито дані йому королем усно. Реформи Струензе полягали в наступному: свободі друку, прагненні досягти більшої швидкості, порядку та простоти в діяльності вищих органів урядової влади, встановленні стабільного державного бюджету, впорядкуванні фінансів, покращенні судочинства, забороні тортур, знищенні преференцій, підйому землеробства шляхом покращення становища селян, заміні панщини податком, перерахуванні деяких королівських прибутків до державної скарбниці, обмеженні надмірної роздачі орденських відзнак та титулів, урівненні прав громадян (зокрема і прав позашлюбних дітей з правами дітей, народжених у шлюбі), скасуванні багатьох привілеїв дворянства, безумовній забороні азартних ігор тощо. Насаджував він все це доволі жорстоко. Мало кому таке сподобається. Здогадуєтеся, чим все це завершилося?

Портрет красуні

Південна Корея, 2008

У кіно:

Головний герой – молодий майстер дзеркальної справи та юний художник, котрий насправді художниця. Дівчатам не можна було займатися чоловічою справою, такою тоді вважалось малювання. Тож коли у родині відомого портретиста народжується двоє дітей, а старший син не має хисту, то сімейну справу продовжує молодша дочка. Але її варто перевдягти у хлопця.

У житті:

Навіть якщо Сін Юн Бок – один з найвидатніших митців Кореї кінця XVIII – початку XIX століття і був жінкою, то цієї таємниці не було розкрито. Жанрові роботи, присвячені побуту різних верств корейського суспільства, були сюжетно вільніші і розкуті, мали еротичний зміст, що врешті-решт призвело до виключення майстра з королівського придворного художнього інституту Тохвасо.

Небезпечний елемент

Великобританія, 2019

У кіно:

Радіоактивне кохання. Буквально. Марія Склодовська-Кюрі та П’єр Кюрі – кохання, що зробило відкриття.

У житті:

Життя Марії Кюрі було набагато драматичнішим та захопливішим ніж показано у фільмі. Вона постійно розривалася між Польщею та Францією, жила у злиднях в чужій країні, втратила дитину через опромінення, яке отримала в ході своїх експериментів, піддалася масовому осуду, в тому числі преси, за роман з одруженим чоловіком після смерті чоловіка. Історики фільм забракували, але ми радимо подивитися, а потім як мінімум погуглити 😉

Дівчина з Данії

США, Велика Британія, 2015

У кіно:

Ця історія про підтримку, про любов без гендера, про те, як важливо бути собою. Справжні друзі та кохані здатні прийняти та підтримати тебе таким, який ти є.

У житті:

 Історія життя данського художника 20-х років ХХ століття Ейнара Вегенера (Лілі Ельбе) — першого чоловіка, що зважився на операцію зі зміни статі. Знайомство Ейнара Вегенера і Герди Готліб відбулося в Данській королівській академії красних мистецтв в Копенгагені, і вони вступили в шлюб в 1904 році, коли Вегенеру було 22 роки, а Готліб – 18. Обидвоє були художниками. Не будемо переповідати історію про першу примірку жіночої сукні, але варто додати, що Герда дійсно підтримувала чоловіка. І коли дізналася, що Лілі померла, то промовила: “Лілі, бідолашна моя”.

Король говорить!

Великобританія, 2010

Так, тут більше про війну, політику та Джефрі Раша, але маємо одразу дві історії кохання.

У кіно:

Протиставлення двох історій кохання – романтичної та приреченої між Едуардом VIII та Уолліс Сімпсон і спокійної та розважливої між Георгом VI та Єлизаветою Боуз-Лайон. Врешті, усе складається так, як має бути. І король таки говорить.

У житті:

Кохання короля Великої Британії Едуарда VIII і звичайної американки Уолліс Сімпсон  стало практично легендою. Розлучену пані Сімпсон звинувачували у тому, що вона приворожила кронпринца, що вона секретний агент, та має розвалити Британську корону. А ще пара була знайома із самим Гітлером, а ФБР нібито отримало дані, що нацисти використовували герцога та герцогиню задля отримання свідчень про союзників. Тож Едуардові VIII випала роль дещо менша за королівську – стати губернатором Багамських островів.

Георг та Єлизавета – це зовсім інша історія. Вони були зразковою парою. Чи була пристрасть у їхніх стосунках, чи готові вони були вбиватися заради любові? З того, що відомо нам, простим смертним, їхнє кохання було спокійним та приносило лише щастя і розраду.

Коханці кафе де Фльор

Франція, 2006

У кіно:

Це практично мильна опера із купою коханців та коханок, але в центрі не надто здорове кохання Сімони де Бовуар та Жана Поля Сартра.

У житті:

Проживши разом майже 50 років, Сартр і Сімона де Бовуар вважали, що їхній шлюб був щасливим. Хоча там завжди був хтось третій. Жан-Поль зрозумів: стосунки можуть бути рівноправними. Сімона цінувала в Сартрі саме його повагу до її волі, цінувала, що він не пригнічував її інтелектуально, що допоміг їй стати тією, ким вона стала, і уникнути долі більшості жінок початку XX століття: «існування, в якому немає ні свободи, ні самореалізації». Це було відкрите партнерство без втручання інституту шлюбу. Сімона піклувалася про старого хворого Сартра, пережила його на сім років та похована поряд із ним.

Показати коментарі 💬Закрити коментарі

Залишити коментар