У більшості найвідоміших музеїв світу давно з’явились тури та екскурсії присвячені гомоеротичним творам образотворчого мистецтва, гомосексуальному підтексту відомих шедеврів, забороненому коханню тощо. В Україні немає музеїв, у яких би такі екскурсії проходили на постійній основі, проте Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків вирішив відзначити цьогорічний день Валентина саме такою тематичною екскурсією – «Любов, що посміла назвати себе на ім’я». 

Головними експонатами, обраними лекторкою у якості тематичних якорів екскурсії, стали картина «Вбивство Орфея вакханками», статуя Святого Себастьяна, ікона Сергія та Вакха, та тарілка із зображенням Діани та німфи Каллісто. 

Коли ми чуємо «Орфей» – згадуємо романтичну і трагічну історію про смерть коханої і невдалу подорож Орфея у пекло з метою повернути її у світ живих. Та історія на цьому не закінчилась. Повернувшись, Орфей (за однією з версій) більше не міг дивитись на інших жінок, і почав активно проповідувати одностатеве кохання. Вакханки ж (служительок культу Діоніса) розгнівались і вбили його. За іншою версією, Афродіта і Діоніс «замовили» їм це вбивство, адже вони вчили своїх віруючих любити протилежну стать.

Статуя святого мученика Себастьяна (приблизно XV століття) скромно стоїть у кутку за каміном. Святий Себастьян нині вважається покровителем гомосексуалів, хоча християнська традиція визнає його захисником від чуми. Частково переосмислення образу відбулось через надміру (як вважається мистецтвознавцями) сексуалізоване зображення святого (за часів Ель Греко, Пітера Поля Рубенса і раніше). Відомі історії, що зображення Себастьяна у церквах змушувало прихожанок сповідатись у еротичних снах за участі святого. 

Одна з найдавніших ікон у музеї – створена в стилі  енкаустика на дошці (основа фарьи-віск), датована VII століттям – зображення святих Сергія та Вакха, офіцерів, які відмовились від жертвоприношення богові Юпітеру, за що були перевдягнуті у жіночий одяг, і проведені вулицями. Згодом, після відмови від зречення християнства – закатовані  і страчені. За однією з версій, їх поєднували не тільки дружні стосунки. Також їхній образ міг бути відсилкою на традицію церковного шлюбу між старшим за саном церковнослужителем і юним послушником – інститутом наставництва і покровительства – адельфопоезіс – духовного братерства. 

Міф про Діану та Каллісто, описаний Овідієм у «Метаморфозах», не можна в повній мірі віднести до гомоеротичного підтексту, адже за сюжетом Зевс перетворився на Діану, і позбавив цноти найгарнішу німфу – Каллісто. Діана ж (яка сповідувала незайманість) вигнала Каллісто зі свого кола оточення. Слід сказати, що ця історія надихнула на створення своїх вічних шедеврів багатьох всесвітньовідомих майстрів – Тиціана, Рубенса, Бушара, Фореста та інших. 

Традиція дослідження гомоеротизму у музеях світу

«Тури Оскара Уайльда» – організація (та початково туристична агенція), яка розробляє тури колекціями багатьох музеїв світу, містами, історичними місцевостями, що пов’язані із тематикою ЛГБТ,  дослідженням ЛГБТ-історії, об’єктів мистецтва, персоналій тощо. Мета проекту показати, що одностатеве кохання – далеко не нова тема і насправді було основою багатьох культурних рухів і явищ впродовж історії. 

Найвідоміші з турів ініційованих агентством – у паризькому Луврі (за словами мистецтвознавців – Лувр – найгомосексуальніший музей: швидше за все через вражаючу кількість експонатів найбільш сексуально розкутих епох – Давньої Греції, Давнього Риму, та Італійського Відродження) та музеї Метрополітен у Нью-Йорку. Тур у Луврі починається з колекції грецьких ваз, численних бюстів улюбленця імператора Адріана – Антиноя, не обходить увагою і Мікеланджело з Леонардо (зокрема картини «Святий Іоанн Хреститель» та, звісно, «Мона Ліза»), і закінчується на наполеонівській епосі. У The MET екскурсія зосереджується на конкретних творах – «Портреті Гертруди Стайн» пензля Пікассо, «Купідоні» Мікеланджело, «Софі» Тулуза-Лотрека, та колекції присвяченій одностатевим обрядам ініціації Нової Гвінеї. 

У мадридському Прадо екскурсія «Інший погляд» покликана підкреслити та обміркувати одностатеві стосунки і ненормативні сексуальні ідентичності у 30-ти творах мистецтва, включно із «Давидом з головою Голіафа»  Караваджо, творами Ботічеллі, Леонардо та інших. Екскурсія, зокрема, розкриває ті твори мистецтва, на яких зображені боги Олімпу, або міфи, пов’язані з ними. 

У Британському музеї аби відзначити 50 років декриміналізації гомосексуальності з’явилась екскурсія «Бажання, любов, ідентичність: досліджуємо ЛГБТ+ історії», у якій йдеться про гомосексуальність у творах мистецтва в історичній перспективі, починаючи з племінних скульптур Африки, гончарства та зброї Давнього Риму, давньогрецьких колон, і до наших часів.

Такий свіжий погляд на твори мистецтва особливо цінний для маленьких колекцій, та музеїв, які не можуть похвалитись частими поповненнями чи всесвітньовідомими шедеврами. Екскурсії подібного спрямування по-новому відкривають звичні об’єкти та спонукають досліджувати їхній бекграунд, цікавитись іншими подібними історіями. 

Авторка екскурсії: Ганна Дейниченко, наукова співробітниця відділу графіки Музею Ханенків.

Відвідувала музеї Катерина Потапенко

Показати коментарі 💬Закрити коментарі

Залишити коментар