Історії життя цих дівчат не раз слугували натхненням для кінематографістів. Їм пощастило стати відомими ще за життя та змінити світ. Ми наголошуємо: про них важливо знати не тільки тому, що вони жінки у науці, але через те, що вони були достатньо впертими та сміливими, щоб бути собою. Сподіваємося, що ці фільми спонукатимуть вас погуглити та дізнатися трохи більше про цих неможливих дівчат.

Жінки у математиці

Гіпатія – дівчина з античного світу, а точніше з Єгипту у добу Еллінізму. Коли усі її ровесниці мали прясти, народжувати дітей та 24/7 сидіти вдома, вона брала активну участь у громадському житті, навчалася та досліджувала світ. Дочка математика Теона, останнього управителя Александрійської бібліотеки.

В історії науки Гіпатія відома як винахідниця. Вона створила такі астрономічні прилади: пласку астролябію — прилад для визначення широт і довгот в астрономії, яка використовувалася для визначення знаходження Сонця, зірок та планет, а також планісферу — зображення небесної сфери на площині, на якій можна обчислювати захід і схід небесних світил. Гіпатія винайшла ареометр — прилад для визначення густини рідини. Вбив її натовп розлючених фанатиків-християн.

Агора, 2009

Фільм, що дуже вільно ілюструє події життя та творчості Гіпатії. Наприклад, там додано натяк на романтичну лінію – кохання раба до своєї господині. Цікаво, що фільм більше про нову релігійну течію та її вплив на суспільство, ніж про боротьбу жінки за права.

Жінки у хімії

Марі Кюрі… Кажуть, що вона була геніальнішою за свого чоловіка. І у неї, на відміну від нього, було трохи більше часу на науку. Її дослідження виявилися вбивчими, дослідники радіації фактично жертвували собою заради науки. Проте таку вбивчу силу можна використовувати не тільки проти, але і задля людства.

Нагорода доктора Шутца, 1997

Французький художній фільм на основі п’єси. В основі сюжету – відкриття радія та полонія Марією Складовською-Кюрі та П’єром Кюрі. Також історія про Поля Шульценбергера, який понад усе жадав нагород. Навіть більше, ніж відкриттів. У головній ролі Ізабель Юппер.

Жінки у NASA

Дороті Воган була підвищена до керівника West Computing в 1949 році та стала першою темношкірою жінкою на керівній посаді NASA (та й взагалі однією з небагатьох керівників жіночої статі). У 1958 р. практично весь її підрозділ перейшов до нового Відділу аналізу та обчислень (ACD). Це була расово та гендерно-інтегрована група.

Кетрін Гобл (Джонсон) була призначена у Відділ льотних досліджень у 1953 році. Коли в 1958 році була створена космічна група, інженери з Відділу льотних досліджень становили ядро ​​групи, і Кетрін розвивалася у цьому напрямку.Вона була співавтором звіту про дослідження в 1960 році, коли вперше жінка значилася автором такого роду звіту. Кетрін отримала доступ до редакційних зустрічей завдяки наполегливості.

Приховані фігури, 2016

Цей фільм про наукову роботу. Про те, що в принципі байдуже як виглядає дослідник, але ставлення до нього однозначно впливає на роботу. Звісно, у фільмі є багато художніх припущень для посилення драматизму.

Наприклад, групою керував Роберт Гілрут, а не вигаданий персонаж Ел Гаррісон, який був створений для спрощення більш складної структури управління. Сцена, коли Гаррісон розбиває вивіску «Кольорова жіноча кімната», ніколи не траплялася, оскільки в реальному житті Кетрін відмовлялася пройти зайву відстань, щоб користуватися “кольоровою” вбиральнею, і, за її словами, «просто пішла до “білої”». Гаррісон також пускає її до Місії управління, щоб бути свідком запуску. Жодна сцена не відбулася в реальному житті.

Проте, як кажуть: “Гірше ніж бути жінкою – бути “кольоровою” жінкою”. Історія (не тільки фільм) надихає бути собою, наполегливо іти до мети та пам’ятати, що твоя свобода закінчується там, де розпочинається свобода іншого.

Жінки у Африці

Даян Фоссі – приматологиня та популяризаторка охорони довкілля. Під час туристичної подорожі Африкою у 1963 році познайомилася із зоологом Луїсом Лікі. Згодом він запропонував їй досліджувати поведінку гірських горил у тропічних лісах масиву Вірунга, що на межі Заїру, Руанди та Уганди. Тут вона вивчала поведінку гірських горил упродовж 18 років.

Даян Фоссі, фактично власними силами, активно боролася з браконьєрством на території Вірунги, завжди намагалася привернути суспільну увагу до проблем охорони гірських горил. У 1975 році вона взяла участь у створенні фільму «У пошуках гігантських мавп» (1975) Національного географічного товариства. А в 1983 році вийшла її науково-популярна книга «Горили в тумані». Даян Фоссі була зарубана на смерть мачете місцевим браконьєром у своєму таборі у Вірунзі вночі 26 грудня 1985 року.

Горили у тумані, 1988

Фільм, знятий за книгою Даян Фоссі. У головній ролі – Сігуні Вівер. Ця історія життя дослідниці отримала п’ять номінацій на Оскар.

Жінки у археології

Пеггі Піггот (Маргарет Гвідо) – англійська археологиня та спеціалістка з питань знахідок. Її кар’єра в британській археології тривала шістдесят років. Вона відома своїми польовими методами, провідними науковими дослідженнями доісторичних поселень, традицій поховань та дослідженнями артефактів. Вона написала понад 50 статей та книг в період з 1930-х по 1990-ті роки. Вона брала участь у розкопках Саттон Гу – однієї з найкрутіших знахідок ХХ століття – англосаксонського поховання.

Розкоп, 2021

Фільм у більшій мірі зосереджується на історіях Едіт Прітті – землевласниці та Безіла Брауна – землекопа (археолога). Але Пеггі Піггот грає не останню роль як у картині, так і у дослідженнях знахідок. Її історія має художні припущення. Наприклад, саме у її персонажа є романтична лінія з елементами драми.

Здається, що у наш час будь-яка жінка може стати академіком, полетіти на Марс і далі чи відкрити новий елемент. Але згідно зі статистикою, якщо дівчата і отримують вищу освіту, а потім ще докторську ступінь, то дуже малий відсоток рухається далі. Врешті, навіть найбільш прогресивне суспільство ставить жінку перед вибором – родина чи кар’єра (хоча звісно, ми вже маємо безліч позитивних прикладів балансування). Жінки ХХІ століття досі засуджуються суспільством, якщо обирають кар’єру, а не родину. Або ж якщо із дітьми залишається чоловік. Цікаво, що це негативно впливає не тільки на жінок, але і на чоловіків. Бо так само як жінки вільні поринути із головою у роботу, так само і чоловіки вільні бути вдома та “оберігати домашнє вогнище”.

Показати коментарі 💬Закрити коментарі

Залишити коментар