Факт залишається фактом: найчастіше бестселерами книги стають після виходу екранізацій на широкі екрани. Чого вартувала нашуміла історія про входження до списку найпродаваніших книжок 2012-2013 років «Анни Кареніної» (через 140 років після написання і приблизно стількох же років у шкільній програмі) після виходу кіноадаптації з Кірою Найтлі? Та крім класичних творів безліч непоганих (або поганих) книг, про які мало хто знав, отримали своє візуальне увіковічнення, перетворившись на шедеври, які сформували сучасну поп-культуру. Погодьтесь, «Міцний горішок» на книжковій поличці здивує більше ніж «Анна Кареніна». Cedra вирішила поділитись своїм відкриттям, і можливо вам (як і нам) захочеться ближче познайомитись з оригінальною історією в основі улюбленого фільму. 

«Міцний горішок» (1988) – «Ніщо не триває вічно» (1979)

Вірте чи ні, та улюблений багатьма різдвяний фільм – це екранізація роману автора поліцейських детективів Родеріка Торпа. Оригінальний роман називається «Ніщо не триває вічно». До речі, фільм доволі близький за сюжетом до тексту. Основна різниця у іменах – герой численних мемів Джон Маклейн в оригіналі був Джо Ліландом. Крім того, «Міцний горішок» – це навіть не перша екранізація саги про відважного нью-йоркського поліцейського. Першовідкривачем став нео-нуарний «Детектив» (екранізація роману «Детектив» – першої частини історії про Маклейна-Ліланда) з Френком Сінатрою у головній ролі, який вийшов ще в 1968 році.

«Шрек» (2001) – «Шрек!» (1990)

Здавалося б, що «Шрек» –  це просто каша з відомих європейських казок, стилізована під сучасність, із купою референсів та оформлена у комедію для дитячого ока та для дорослого вуха. Та насправді до того, як стати однією з вершин творчості DreamWorks, «Шрек» був коміксом, графічною новелою Вільяма Стайга, 1990 року. Оригінальна історія була про доброго, але дуже страшного огра, який вирішив покинути сім’ю і вирушив в мандри, досліджувати світ. У мандрах він випадково рятує принцесу (яка, щоправда, з самого початку була огром) за допомогою свого вірного благородного жеребця (так, якого мультиплікатори перетворили на віслюка) – а далі історія дублює всім знайомий сюжет. Щоправда, сіквели та короткометражки (продовження) історії про Шрека – це вже цілковито вигадка кінокомпанії. Між іншим, «Шрек» увійшов в історію іще й тому, що першим повнометражним мультфільмом, який отримав Оскар у категорії «Кращий анімаційний повнометражний фільм». 

«Місіс Даутфайр» (1993) – «Мадам Даутфайр» (1987)

Одна з найяскравіших комедійних ролей Робіна Вільямса є насправді кіновтіленням персонажа підліткового роману знаної в Великій Британії дитячої письменниці Анни Файн 1987 року «Мадам Даутфайр». Фільм повторює сюжет доволі точно, окрім однієї значної різниці – старші діти героя у книзі значно розумніші і одразу з першого погляду впізнають свого батька у чудернацькому маскуванні під привітну леді похилого віку, натомість у фільмі деякий час обдуреними лишаються всі. 

«Славні хлопці» (1990) – «Розумний хлопець» (1985)

Один з головних гангстерських фільмів – насправді є художньою адаптацією нонфікшн книги, написаної журналістом, письменником та сценаристом Ніколасом Піледжі (який також написав сценарій до фільму «Казино»). Книга називається «Розумний хлопець: життя у мафіозній родині» і слідкує за життям Генрі Хілла – інформатора, який намагається спокутувати свої гріхи. Мартін Скорсезе називає себе справжнім фанатом книги, і вважає, що це найправдивіше зображення мафії у літературі, яке йому траплялось. Скорсезе тісно співпрацював з Піледжі під час створення фільму, тож «Славних хлопців» по праву можна вважати їхнім спільним дітищем.

«Рембо. Перша кров» (1982) – «Перша кров» (1972)

Кінематографічна історія загального улюбленця Рембо почалась у 1982 з фільму «Перша кров». Фільм зірвав неймовірну касу в кінотеатрах, був одноголосно розхвалений критиками, і справді став класикою кінематографу. Це звісно відомо всім, а от те, що насправді Рембо народився на 10 років раніше, у 1972, як книга Девіда Мореллі з такою ж назвою і з протагоністом ветераном в’єтнамської війни – не загальновідомий факт. Основний сюжет фільм повторює, а от головний герой дещо відрізняється від свого книжкового прототипу – Сталоне наполягав на доданні герою більш сентиментальних, гуманних рис, що зробило його більш симпатичним характером, на відміну від справді сталевого солдата у книзі.

«Адвокат диявола» (1997) – «Адвокат диявола» (1997)

Цей надприродній містичний трилер з геніальною грою Аль Пачіно та Кіану Рівза, напічканий символами і є суцільною алегорією на спокусу дияволом людини, гріх і Сатану. Рівз грає юного амбіційного адвоката, якого схиляє на криву доріжку Аль Пачіно в ролі Джона Мільтона (співпадіння? Джон Мільтон – автор «Втраченого раю») – поїхати з ним у Нью-Йорк («велике яблуко», вловлюєте?). Тож цей легендарний фільм також є кіноадаптацією – однойменного роману автора численних американських бестселерів (і певний час – письменника-привида) Ендрю Нідермана. Легенда свідчить, що Ендрю продав «Адвоката диявола» на пітчінгу Warner Brothers завдяки одному реченню – «Це історія адвокатської фірми, яка захищає тільки винних і ніколи не програє».

«Я знаю, що ви зробили минулого літа» (1997) – «Я знаю, що ви зробили минулого літа» (1973)

Перед тим як стати класикою підліткових слешерів 90-х (напевно з найкращим акторським складом серед усіх фільмів жанру), це був однойменний роман Лоїс Дункан, чиї тексти неодноразово лягали в основу популярних фільмів. Сюжет заснований на місцевій легенді про такого собі Гака, і попри те, що фільм вийшов типовим слешером-м’ясорубкою і складається здебільшого з різанини (Лоїс була вкрай незадоволена адаптацією), книга – це приклад жанру «саспенс», де домінує почуття напруги та таємничість, з напиленням містики.  І кінцівка, на відміну від фільму, однозначна.

«Погані дівчата» (2004) – «Королеви-бджілки і ті, хто хоче ними стати» (2002)

Акторка, продюсерка та сценаристка Тіна Фей прочитала нонфікшн «Королеви-бджілки і ті, хто хоче ними стати» Розалінд Вайсман і знайшла в цьому посібнику для батьків ( і першої подібної книги про булінг у школі) натхнення, написавши сценарій для легендарного підліткового фільму, який відкрив світові Аманду Сайфілд, а також породив цілий жанр подібних підліткових мелодрам. 

«Білявка в законі» (2001) – «Білявка в законі» (2001)

«Білявка в законі» Аманди Браун – автобіографічний роман. Аманда написала його про свій досвід навчання у юридичній школі Стенфорда. Це і є найбільша різниця між книгою та фільмом – події фільму розгортаються у Гарварді. Пізніше книга надихнула Наталі Стандіфорд на створення цілої серії янг-адалт літератури, головною героїнею якої і була Ель Вудс. 

«Як приручити дракона» (2010) – «Як приручити дракона» (2003)

Крессіда Ковелл – англійська дитяча письменниця створила серію (з 12! книг) про пригоди Гикавки та його дракона. Ставши однією з найпродаваніших серій дитячих книг в світі «Як приручити дракона» була куплена DreamWorks і втілилась у один з найкращих анімаційних фільмів в історії кіно. Аудіокнига (в оригінальній, англомовній версії) була начитана Девідом Теннантом. Слід зауважити, що сюжет книги сильно відрізняється від фільму – по суті аніматорами була взята лише основа історії та імена і характери персонажів. 

Показати коментарі 💬Закрити коментарі

Залишити коментар